Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Nosenko T$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Litvynchuk S. Using of infrared reflectance spectra of sunflower meal for determination its moisture content [Електронний ресурс] / S. Litvynchuk, I. Hutsalo, T. Nosenko, V. Nosenko // Ukrainian journal of food science. - 2013. - Vol. 1, Iss. 1. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujfs_2013_1_1_10 | ||
| 2. |
Nosenko T. Analysis of near infrared reflectance spectrum of rape seed with different content of erucic acid [Електронний ресурс] / T. Nosenko, I. Hutsalo, V. Nosenko, I. Levchuk, S. Litvynchuk // Ukrainian journal of food science. - 2013. - Vol. 1, Iss. 1. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujfs_2013_1_1_14 | ||
| 3. | 
Mank V. V. Investigation of antioxidant properties of rape pressing oil [Електронний ресурс] / V. V. Mank, T. T. Nosenko, T. A. Voloschenko // Харчова наука і технологія. - 2015. - № 1. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2015_1_9 | ||
| 4. | 
Nosenko T. Effect of rape seeds microwave pretreatment on the composition and antioxidative properties of press rape oil [Електронний ресурс] / T. Nosenko, I. Levchuk, V. Nosenko, T. Koroluk // Ukrainian food journal. - 2016. - Vol. 5, Issue 1. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2016_5_1_3 Исследовано влияние предварительной микроволновой обработки (МВО) семян рапса на выход прессового масла, значения кислотного и пероксидного чисел в нем, жирнокислотный состав (ЖКС), содержание фосфоросодержащих соединений, токоферолов, каротиноидов и его стойкость к окислению. Значения пероксидных и кислотных чисел установлены методами IUPAC. Содержание общего фосфора и каротиноидов определено спектрофотометрическими методами, состав жирных кислот и содержание токоферолов - хроматографическими методами. Длительность индукцинного периода окисления масла рассчитана по кривой окисления, инициированного 2,2-азоизобутиронитрилом. Преимуществом микроволнового нагревания является высокая скорость увеличения температуры и, как следствие, высокая скорость снижения влажности материала. Влажность семян рапса снижалась от 13,0 до 7,2 % в течение 10 и 30 мин вследствие микроволнового и обычного нагревания соответственно. Установлено, что вследствие предварительной МВО рапсовых семян выход прессового масла увеличивался на 16 - 90 %. Основным параметром, определяющим выход прессового масла, была влажность семян после предварительной обработки. Выход прессового масла из семян с одинаковой влажностью увеличивался на 16 % при использовании микроволновой обработки семян. Полученные данные свидетельствуют, что ЖКС масла не изменялся вследствие МВО семян. Однако масло, полученное после такой обработки семян, характеризовалось более низкими значениями кислотного и перксидного чисел, высшим содержанием общего фосфора, токоферолов и каротиноидов. Увеличение окислительной стабильности масла после МВО семян подтверждено более высокой длительностью периода индукции окисления, инициированного 2,2-азоизобутиронитрилом. Индукционный период окисления контрольного образца масла составил 27 мин, тогда как масла, извлеченного после МВО семян, - более 90 мин. Предварительная МВО рапсовых семян может быть использована для увеличения эффективности прессового извлечения масла, его биологической ценности и окислительной стойкости. | ||
| 5. |
Nosenko T. Composition and properties of partially hydrolyzed sunflower protein isolates [Електронний ресурс] / T. Nosenko, V. Mank, Ya. Zhukova, A. Cherstva // Ukrainian food journal. - 2016. - Vol. 5, Issue 3. - С. 451-461. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2016_5_3_4 Частковий ферментативний гідроліз білків є загальноприйнятим методом модифікації їх функціональних властивостей. Надано характеристику властивостей частково гідролізованих білків (ЧГБ) , одержаних із соняшникового шроту. Білки соняшникового шроту екстрагували протягом 40 хв за наявності двох протеаз, а саме: нейтральної протеази та Алкалази. Зразки ЧГБ одержано шляхом ізоелектричного осадження та наступного висушування. Поліпептидний склад білкових ізолятів вивчено за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі, визначено їх ступінь гідролізу, амінокислотний склад, поверхневу активність і функціональні властивості. В поліпептидному профілі білків, частково гідролізованих обома протеазами, були відсутні високомолекулярні поліпептиди з молекулярними масами 45 - 54 і 32 - 35 кДа. В той же час вони були збагачені поліпептидами з молекулярними масами 14 - 16 кДа та нижчими. Зразки ЧГБ мали вищий вміст білків, нижчий вміст золи та вуглеводів у порівнянні з контрольним зразком. Біологічна цінність соняшникових білкових ізолятів була обмежена трьома амінокислотами - сірковмісними метионіном і цистином та лізином. Вміст метіоніну, цистину та лізину збільшувався у зразках білків, одержаних із нейтральною протеазою, у порівняно з контрольним зразком. Диференціально сканувальний калометричний аналіз білкових зразків показав, що частково гідролізовані зразки містили неденатуровані білки, проте їх ступінь денатурації був вищим у порівнянні з контрольним зразком. Частковий гідроліз білків насіння соняшнику збільшував їх розчинність у діапазоні рН від 2 до 8, волого- та жироутримувальну здатність, піноутворювальну, емульгувальну здатність і поверхневу активність. Зроблено висновки, що зразки частково гідролізованих білків мали вищий вміст білка, більш світле забарвлення, нижчий ступінь денатурації та кращі функціональні властивості у порівнянні з традиційними білковими ізолятами. | ||
| 6. | 
Nosenko T. New vegetable oil blends to ensure high biological value and oxidative stability [Електронний ресурс] / T. Nosenko, E. Shemanskaya, V. Bakhmach, T. Sidorenko, A. Demydova, T. Berezka, T. Arutyunyan, D. Matukhov // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 5(6). - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_5(6)__8 | ||
| 7. |
Nosenko T. Comparison of biological value and technological properties of oil seed proteins [Електронний ресурс] / T. Nosenko // Ukrainian food journal. - 2017. - Vol. 6, Issue 2. - С. 226-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2017_6_2_5 Мета дослідження - порівняльний аналіз властивостей білків насіння основних олійних культур (соняшнику, сої та ріпаку), що вирощуються в Україні. Для визначення відносної біологічної цінності та токсичності білкових продуктів використано тест-культуру інфузорію Tetrachimena piriformis (штам WH - 14). Емульгувальну здатність білків визначено за максимальним об'ємом емульгованої олії стосовно до маси білка, піноутворювальну - як відношення об'єму утвореної за стандартних умов піни до об'єму білкової суспензії. Згідно з одержаними даними, біологічна цінність соєвих білків обмежена вмістом сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину (2,1 % від загального вмісту). Їх вміст складав лише 60 % за шкалою ФАО/ВООЗ. Біологічна цінність білків насіння соняшнику була лімітована вмістом трьох амінокислот - сірковмісних амінокислот метіоніну і цистину (сумарний вміст - 1,6 %) і лізину (3,0 % від загального вмісту). Вміст більшості незамінних амінокислот у білках насіння ріпаку є приблизно на 8 - 57 % вищим, ніж в ідеальному білку ФАО/ВООЗ. Винятком є лише валін та ізолейцин, скор яких становив 80 - 85 %. Скор сірковмісних амінокислот у ріпаковому білку становив 157,1 % щодо шкали ФАО/ВООЗ. Серед досліджених білків ізольовані білки насіння ріпаку мали найвищі технологічні властивості: їх розчинність становила від 16,4 до 38,6 % за різних значень pH, вологозв'язувальна здатність - 211 %, олієзв'язувальна - 130 %, емульгувальна - 140 см<^>3 | ||
| 8. |
Obolkina V. Сhemical composition of fenugreek hay leaves [Електронний ресурс] / V. Obolkina, T. Nosenko, O. Dzyhar, D. Rakhmetov // Ukrainian food journal. - 2018. - Vol. 7, Issue 3. - С. 397-408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2018_7_3_5 Досліджено хімічний склад листків гуньби сінної, яка є джерелом біологічно-активних речовин і використовується як пряно-ароматична сировина в кондитерських виробах. Дослідження хімічного складу проведено методами: ультрашвидкісної високоефективної рідинної хроматографії; спектроскопії; газової хроматографії з мас-селективним детектуванням. Для дослідження складу агліконів екстрактів листя використано кислотний гідроліз. Після проведення гідролізу, аглікони екстрагували етиацетатом, екстракти використовували для хроматографічного аналізу. Для ідентифікації компонентного складу використано метод дериватизації. У складі листків гуньби сінної підтверджено наявність фенольних сполук, фенолкарбонових кислот, хлорофілу, алкалоїду тригонеліну, які мають високий антиоксидантний потенціал. Із літературних джерел відомо, що фенольні сполуки у рослинах рідко зустрічаються у вільному стані. Більшість їх представлено у вигляді різноманітних О- і С-глікозидів. Різноманіття флавоноїдних глікозидів обумовлено значним набором цукрів і можливостями приєднання їх як агліконів, а також тим, що цукри можуть мати різну конфігурацію глікозидних зв'язків. У процесі досліджень ідентифіковані: луксоза, бета-dl-арабінопіраноза, сукроза (цукроза), рафіноза, гліцерин, ксилітол. Доведено наявність амінокислот: L-аланіну, L-валіну, L-проліну, L-треоніну. Ідентифіковані також оксооцтова кислота; сукцинова кислота; 2,3-діоксипропанова кислота; 2, 3, 4-тригідроксимасляна кислота; пальмітинова кислота; альфа-ліноленова кислота. Ефірна олія гуньби містить: гексадецен, ейкосанол, етилпальмінат, етиллінолат; ліноленову, бета-гідроксимасляну, бета-аміноізомасляну, гідроксибутандикарбонову, 1, 2, 3-пропантрикарбонову кислоти; етилові ефіри ліноленової, левулінової, пальмітинової, етилпальмітинової, лимонної кислот, які, ймовірно, формують флейвор пряно-ароматичної сировини. Зроблено висновок, що наявність у листках гуньби фенольних сполук, есенціальних нутрієнтів, ароматичних речовин має сприяти подовженню терміну придатності, підвищенню харчової цінності, поліпшенню органолептичних властивостей кондитерських виробів. | ||
| 9. |
Nosenko T. Effect of hydrolytic enzymes pretreatment on the oil extraction from pumpkin seeds [Електронний ресурс] / T. Nosenko, G. Vovk, T. Koroluk // Ukrainian food journal. - 2019. - Vol. 8, Issue 1. - С. 80-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2019_8_1_9 Ензимні технології використовують для переробки олійного насіння. Про вилучення олії з насіння гарбузів із використанням попередньої ензимної обробки у науковій літературі результати не наведені. Мета дослідження - оцінити дію суміші протеаз і целюлаз на цілісність клітин, вихід олії холодного пресування та динаміку екстрагування олії розчинником із насіння гарбузів. Protolad, лужна та кисла протеази, Cellulad (ENZIME, Україна) використовувались для попередньої обробки насіння гарбузів. Цілісність клітин оцінювали методом "моментального збовтування". Холодне пресування здійснювали на лабораторному шнековому пресі. Швидкість екстрагування олії розчинником визначали в апараті Сокслета як кількість вилученої олії з насіння після кожного циклу екстрагування. Виявлено, що основне збільшення руйнування цілісності клітин насіння гарбузів порівняно з контролем відбувалось протягом 2 годин обробки. Подальше інкубування подрібненого насіння з ферментами не викликало суттєвого збільшення "розкритих" клітин у суміші. Показано, що використання різних протеолітичних ферментів для попередньої обробки гарбузового насіння призводило до збільшення кількості зруйнованих клітин - від 3 дo 10,4 % порівняно із контролем. Використання суміші протеаз і целюлаз для попередньої обробки гарбузового насіння викликало подальше збільшення кількості зруйнованих клітин на 10 %. Вихід олії "холодного" пресування після попередньої обробки сумішшю ферментних препаратів із протеазною (70 %) та целюлазною (30 %) активністю збільшився від 62,3 до 70,0 % від загального вмісту олії в насінні. Швидкість екстрагування олії розчинником із гарбузового насіння після ферментативної обробки зростала - 25,4 і 17,7 % олії було екстраговано після 80 хвилин екстрагування від маси ферментативно обробленого насіння та контролю відповідно. За вмістом пероксидів досліджувані зразки олії не відрізнялись. Висновки: внаслідок використання суміші ферментних препаратів із протеазною та целюлазною активністю для попередньої обробки гарбузового насіння кількість зруйнованих клітин зростає, що призводить до підвищення виходу пресової гарбузової олії та швидкості екстрагування олії розчинником. | ||
| 10. |
Nosenko T. Сomparative study of the biological value and oxidative stability of walnut and pumpkin-seed oils [Електронний ресурс] / T. Nosenko, T. Koroluk, S. Usatuk, G. Vovk, T. Kostinova // Харчова наука і технологія. - 2019. - Т. 13, Вип. 1. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2019_13_1_10 | ||
| 11. |
Demidova A. Study on antioxidants extraction from oak bark and their use for oxidation stability of sunflower oil [Електронний ресурс] / A. Demidova, T. Nosenko, V. Bahmach, E. Shemanska, S. Molchenko // Ukrainian food journal. - 2021. - Vol. 10, Issue 3. - С. 552-563. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2021_10_3_9 Актуальним завданням для харчової галузі є пошук антиоксидантів, отриманих із природної сировини. Додаткових досліджень також потребують технологічні параметри для підвищення ефективності вилучення антиоксидантів та їх уведення в гідрофобні системи. Як сировину для одержання антиоксидантів використано кору дуба. Для вилучення флавоноїдів використано водно-спиртові розчини, додавали луги та кислоти, проведено мікрохвильову обробку. Вміст сухих речовин в екстрактах визначено гравіметрично. Кінетику окиснення соняшникової олії досліджено волюметричним методом за додавання ініціатора окиснення динітрилу азобісизобутирової кислоти та за зміною пероксидного числа олії. Підвищення концентрації етанолу у водно-етанольному розчиннику призводило до збільшення концентрації екстракту кори дуба. Концентрація екстракту збільшувалась на 45 % у разі підвищення концентрації від 50 до 80 %. Додавання лужних розчинів під час екстрагування не збільшувало вихід екстрактивних речовин, додавання 1 % аскорбінової кислоти збільшувало вихід екстрактивних речовин із 2,3 до 3,1 %, 1 % лимонної та молочної кислоти - до 4,3 і 3 %, відповідно. Мікрохвильове екстрагування підвищувало швидкість вилучення екстрактивних речовин у 8 разів, вихід - у 1,5 разу (з 2,3 % вмісту сухих речовин в екстракті до 3,5 %). Одержані водно-спиртові екстракти разом з емульгатором вводили в олію методом їх диспергування до розмірів часточок не більше, ніж 2 - 3 мкм. Залишки води та спирту випаровували під зниженим тиском. Після випаровування розчинників розміри гідрофільної фази зменшувались до нанорозмірів. За зміною вмісту гідропероксидів у соняшниковій олії визначено, що одержані антиоксиданти кори дуба гальмують швидкість окиснення олії. Період індукції накопичення гідропероксидів у соняшниковій олії збільшувався від 21 доби в контролі до 37 діб для соняшникової олії з додаванням одержаного антиоксиданту. Визанчено, що додавання 2 % екстракту кори дуба до соняшникової олії збільшує тривалість індукційного періоду ініційованого окиснення олії. Встановлено, що використання харчових кислот у поєднанні з водно-спиртовим розчинником і мікрохвильовим полем ефективно підвищує екстрактивність антиоксидантів з кори дуба. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |